Часті питання
Що являє собою культура гречка?
Гречка — круп'яна агрокультура, що включає понад 15 видів. Її батьківщина — Непал і Північна Індія, звідки вона поширилася різними континентами. В Україні насіння гречки використовують для отримання гречаної крупи з високими смаковими й дієтичними властивостями, а також кормової гречаної соломи, яку змішують із соломою інших зернових. Гречка — чудовий сидерат і медонос. Щоб отримати високий урожай, потрібно знати, як її правильно вирощувати, збирати, зберігати та переробляти.
Яка технологія посіву гречки?
Висівають гречку, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до +10…+12 °C і мине загроза заморозків. Сіяти можна в різні строки з інтервалом 10–15 днів, навіть на початку червня, щоб один із посівів під час масового цвітіння — формування плодів менше потрапляв під спеку. Орієнтовно оптимальний період сівби для Полісся — перша декада травня, для Лісостепу — кінець квітня – перша декада травня, для Степу — кінець квітня.
Сіють звичайним рядковим способом зерновими сівалками; на забур'янених полях — широкорядним (45 см) або стрічковим (45 + 15 см) способом буряковими сівалками, щоб потім обробляти міжряддя. На чистих полях використовують вузькорядний висів з міжряддям 15–22 см.
Орієнтовні норми висіву за звичайного рядкового способу: Полісся — 4–5, Лісостеп — 3–4,5, Степ — 2,5–3,5 млн схожих насінин на гектар; за широкорядного — відповідно 2,2–2,5; 2,1–2,5; 1,9–2,2 млн. Глибина висіву на легких ґрунтах — 4–5 см, на важких — 2–3 см. У суху погоду глибину загортання збільшують на 1–1,5 см.
Рекомендовані норми для кожного сорту — на його картці в каталозі.
Як правильно підготувати ґрунт перед посівом гречки?
Обробіток ґрунту під гречку майже нічим не відрізняється від обробітку під ярі культури. Так, обробіток ґрунту в Степу під гречку має бути зорієнтований на збереження вологи, заощадження енергії й запобігання ерозійним процесам шляхом мульчування поверхні рослинними рештками, зменшення глибини розпушування ріллі та кількості технологічних операцій, застосування комбінованих машин.
Одразу після збирання стерньових попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6–8 см. Засмічені багаторічними бур’янами поля лущать двічі. У разі забур’яненості пирієм лущення проводять дисковими боронами або дисковими лущильниками у двох напрямках на глибину 12–14 см. Через два тижні мірою появи бур’янів проводять друге лущення на 10–12 см.
Після грубостеблових культур (кукурудза, кукурудза на силос) ґрунт двічі дискують важкими дисковими боронами на 10–12 см з наступною оранкою на глибину 25–27 см, а на ґрунтах середнього та важкого механічного складу в день збирання врожаю проводять поверхневий мульчувальний обробіток дисковими знаряддями з наступною культивацією для вирівнювання поверхні поля. Після картоплі й цукрових буряків проводять зяблеву оранку на глибину 20–22 см без попереднього лущення, адже під час збирання врожаю ґрунт суттєво розущільнюється.
Полицеву оранку на попередньо злущених чорноземах проводять плугами з передплужниками після масової появи сходів однорічних бур’янів на глибину 20–22 см, багаторічних бур’янів — на 25–27 см. Дерново-підзолисті ґрунти орють на глибину орного шару.
На еродованих землях застосовують безполицевий обробіток на глибину 20–22 см.
Система весняного передпосівного й післяпосівного обробітку ґрунту під ярі культури і, зокрема, під гречку, базується на ранньовесняному його розпушуванні (закриття вологи), безпосередньому обробітку перед сівбою та догляді за посівами просапних культур, які залежно від ґрунтово-кліматичних умов місцевості та біологічних особливостей вирощуваної культури складаються з культивації, глибокого розпушування, післяпосівного коткування, міжрядних обробітків тощо.
Важливим агрозаходом збереження в ґрунті нагромадженої за осінньо-зимовий період вологи, що навесні інтенсивно випаровується, особливо з ущільненого ґрунту, є боронування. У разі ранньої весни та прохолодної погоди процес випаровування відбувається повільніше, а за пізньої — швидше. В усіх випадках найвища якість обробітку досягається за фізичної стиглості ґрунту, яка на легких за механічним складом відмінах настає за вологості 40–70% НВ (ГПВ), на важких — 50–65%. У першу чергу закриття вологи слід виконувати на полях брилуватого зябу важкими зубовими або пружинними боронами.
Запізнення з боронуванням призводить до втрати великої кількості води, величина її випаровування може досягати в сонячну і вітряну погоду до 80–100 т/га щоденно, тому закриття вологи є терміновим навесні. На вирівняних полях після стерньових попередників, оброблених з осені важкими дисковими боронами або безполицевими знаряддями, проводити ранньовесняне боронування недоцільно.
Гречка — теплолюбна культура пізнього висіву. Час між закриттям вологи й сівбою культури може сягати до двох місяців. Ураховуючи цей значний проміжок, слід проводити дві культивації, першу — для знищення пророслих бур’янів, а другу — під сівбу круп’яної культури. Передпосівний обробіток ґрунту і сівба є єдиним технологічним комплексом. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним і становити не більше як пів години. Якщо сівбу проводити пізніше, то верхній шар ґрунту пересихає, що надалі різко зменшує польову схожість насіння.
Найкращими знаряддями для передпосівного обробітку ґрунту є культиватори з підрізувальними лапами. Завдяки їм можна досягти рівномірного і неглибокого розпушування ґрунту, знищити сходи та розетки бур’янів.
Під гречку застосовують, як правило, дві культивації: першу — на більшу глибину і приблизно в ті самі строки, що й під ранні ярі культури, а другу — перед сівбою на глибину висівання насіння. Після кожної культивації ґрунт боронують.
Як зібрати гречку і чи потрібна десикація?
Більшість наших сортів детермінантні: зерно на рослині дозріває майже одночасно, і їх можна збирати безпосередньо комбайном; за сприятливої погоди можна обійтися без десикації. Збирання проводять двофазним або прямим способом.
При цьому важливо не допустити втрат урожаю і правильно встановити термін початку прибирання. Якщо плодів більше внаслідок першого зав'язання, то прибирання потрібно починати, поки не почало обсипатися це зерно. Якщо ж основний урожай передбачається від повторного зав'язання плодів, то прибирання краще приурочити до часу утворення можливо більшої кількості зерна від другого зав'язання. Основним є роздільний спосіб прибирання гречки. Особливо велика перевага роздільного прибирання перед прямим комбайнуванням виявляється при розвитку у гречки великої вегетативної маси, коли прямим комбайнуванням її прибирати абсолютно неможливо. Скошують гречку в ранкові і вечірні години, коли осипання зерна найменша через підвищену вогкість повітря. Щоб забезпечити хорошу роботу підборщика комбайна, гречку зрізають на висоті 15 см. Дуже низький зріз рослин приводить до нерівномірного висихання і значних втрат зрізаних рослин при їх підбірці, а дуже високий - до поганого укладання у валяння і до втрати зерна з нижнього ярусу рослин. Важливо також, щоб зрізані рослини лягали у валки паралельно лінії руху жниварки. При такому укладанні у валки пальці підборщика під час роботи не оббивають зерна з грон і втрати його при цьому меншають. Роботу жниварки необхідно регулювати так, щоб валок скошеної гречки був компактним і в той же час добре провітрювався. По ширині він повинен наближатися до ширини молотарки комбайна, що забезпечує кращу її роботу. Суцільні рядові посіви добре підходять для роздільного прибирання. При цьому валяння при скошенні виходить більш рівним і укладається на стерню в підвішеному стані, а це поліпшує просушування скошеної маси, дозрівання сім'я, підбір валків і скорочує втрати зерна. При скошенні гречки на широкорядних посівах головне - правильно підібрати висоту зрізу і напрям скошення, щоб валок не лягав на землю і утримувалося на стерні. Як тільки валок просохне - вогкість стебел і листя знизиться до 30-35%, а зерна до 13-16% - можна приступати до обмолоту комбайном з підборщиком, на 5- 6 день після скошення. Однак іноді при зборі врожаю гречки з успіхом може застосовуватися пряме комбайнування. Цим способом доцільно прибирати скороспілі, дружно дозріваючі сорти гречки. У стеблах і особливо в зерні цих сортів до часу прибирання міститься звичайно небагато вологи. Також однофазним способом прибирають гречку при поганих погодних умовах. Пряму комбайнуванні застосовують на зрідженій і низькорослій гречці. У всіх випадках при прямому комбайнуванні зерно з-під комбайна буває підвищеній вогкості і сильно засмічене, тому його необхідно додатково очистити на зерноочисних машинах, а потім підсушити, довівши до стандартної вогкості. Гречку молотять із зменшеним числом оборотів барабана (до 500-600 об/хв)
Чим цікава культура гречка для бджолярів?
Гречка цвіте переважно з середини червня 30-35 діб (пожнивні посіви — у липні-серпні).
На рослині утворюється до 1000 квіток, кожна з них цвіте 1 добу; нектар однієї квітки містить 0,1–0,3 мг (у деяких сортів до 0,55 мг) цукру.
Квітки краще виділяють нектар і охоче відвідуються бджолами до 11-12 год дня за теплої (20–26 °С) вологої погоди.
Медова продуктивність в середньому 80-90 кг з 1 га, але може бути і до 200 кг/га. В лісостепових районах із гречки посівної отримують до 50% товарного меду.
Одночасно з медозбором бджоли здійснюють запилення гречки посівної, що сприяє зростанню її врожайності.
Залежно від кількості вивезених на запилення бджолиних сімей врожайність збільшується від 2,9 ц (0,66 сім'ї на 1 га) до 3,5 ц (1,2 сім'ї на 1 га).
Чи справді гречці не потрібні засоби захисту?
Гречка зазвичай не потребує обробок інсектицидами та фунгіцидами. З бур'янами борються до посіву — гербіцидами суцільної дії (гліфосатом) і механічним обробітком ґрунту. Допомагає й сама гречка: вона швидко росте, галузиться і закриває міжряддя. Як діяти, якщо шкідники все ж з'явились, — у статті «Системи захисту від шкідників».
Чи потрібно протруювати насіння, куплене в Дослідному господарстві гречки?
Насіння нашого господарства продається тільки після очищення, калібрування й обробки, тому воно одразу готове до посіву. Додатково на замовлення насіння можна обробити азотфіксувальними й фосформобілізувальними бактеріями, біостимуляторами — це позитивно впливає на схожість і підвищує врожайність.
Чи можна вирощувати гречку як пожнивну культуру?
Так. Гречку висівають від середини травня до середини липня, тому часто сіють другою культурою. Найкращі попередники — озимі зернові, зернобобові, картопля, льон-довгунець, багаторічні бобові трави.
Як контролювати бур'яни на посівах гречки?
Перед посівом проводять культивацію, щоб знищити бур'яни; для закріплення ефекту вносять гліфосат. Якщо гречку висівають другою культурою, починають з лущення стерні, яке зберігає вологу; через 2–3 тижні після лущення — зяблева оранка. Сіють гречку звичайною рядковою сівалкою.
Чи можливе вирощування гречки без добрив?
Під час сівби можна внести стартову норму добрив. У середньому для формування 1 т основного врожаю рекомендують 30–50 кг азоту, 20–40 кг фосфору і 50–60 кг калію. Але коренева система гречки фізіологічно дуже активна і добре засвоює фосфор і калій, накопичені в ґрунті, тому чимало фермерів вносять лише азот або взагалі обходяться без добрив. На малородючих ґрунтах у фазі галуження гречку підживлюють азотом, але в 90 % випадків це не потрібно.
Як правильно зберігати врожай гречки?
Щоб гречка зберегла властивості, її вологість має бути не більше 15 %. Очищення проводять у три етапи: попереднє, первинне, вторинне. Насіння для посіву зберігають у тканинних мішках у сухому провітрюваному приміщенні; мішки ділять на групи по вісім і розкладають на окремі піддони шириною 2,5 м. Урожай гречки можна зберігати й насипом висотою понад 2,5 м.
Чи є особливості технології вирощування гречки?
Щоб зібрати хороший урожай, гречку потрібно правильно включити в сівозміну. Сіяти її краще після бобових, просапних та озимих культур. Серед кращих попередників — цукровий буряк, кукурудза, картопля, овочі, соя, вика та багаторічні трави.