Особливості ґрунту і підживлення

Продуктивність вирощування гречки залежить від клімату і ґрунту. Найбільш високі врожаї спостерігаються в Лісостепу і на Поліссі. Рослина може рости на різних ґрунтах, але для досягнення ефективності потрібно знати, що гречка полюбляє ґрунти, які швидко прогріваються, насичені киснем і поживними речовинами із слабокислою або нейтральною реакцією (рН 5,5-7). На важких забитих ґрунтах, схильних до запливання, продуктивність вирощування буде мінімальною.
Система обробітку ґрунту під гречку може бути різною. Глибина обробітку ґрунту і строки його обробітку залежать від погодних умов і культури попередника. Оскільки гречка належить до культур пізнього строку сівби, основним завданням під час обробітку ґрунту є максимальне збереження вологи.
Правильне внесення добрива в ґрунт сприяє підвищенню продуктивності врожаю гречки. Для формування 1 ц зерна рослина споживає з ґрунту 3-5 кг азоту, 2-4 кг фосфору, 5-6 кг калію. Тому система удобрення рослин повинна ґрунтуватися на збалансованому методі на основі досліджень ґрунту. При цьому повинна враховуватися потреба поживних елементів для рослини і споживання цих елементів майбутнім урожаєм. Мінеральний азот покращує якісні показники зерна: збільшує його масу, покращує хімічний склад і зменшує плівчастість. Норма аміачної селітри на одне підживлення становить 60–80 кг/га. Необхідно знати, що під круп’яні культури вносять фосфорні та калійні добрива під час осінньої оранки або на початку розвитку рослини, а азотні – навесні при культивації або як підживлення впродовж вегетації.
У північних районах всі види мінеральних добрив можна вносити під час весняної культивації, а комплексні гранульовані добрива – під час сівби.